ДЕ́ЯКИЙ, а, е.
1. Конкретно, точно не визначений; якийсь. Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані (Гончар, І, 1954, 163).
2. Незначний, невеликий. Світлиця.. уряжена по-східному, але з деяким грецько-римським впливом. В ній поставлено «триклініум» — три ліжка для бенкетів навколо круглого стола (Л. Укр., III, 1952, 145); Їй здавалось, що Оксен.. проявляє деяку стурбованість для годиться, щоб лише показати, який він добрий (Тют., Вир, 1964, 109).
3. тільки мн. Якась частина; поодинокі, не всі. Зорі стежать за кожним рухом утікачів. Деякі навіть не блимають, так задивилися (Автом., Так народж. зорі, 1960, 45); // у знач. ім. де́які, ких, мн. Якась частина людей або тварин; не всі. Сю мову [англійську] дуже мало хто знає, хоч деякі і збираються зайнятись нею (Л. Укр., V, 1956, 25); У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір, І ще там деяких чимало (Гл., Вибр., 1957, 95).
◊ В де́якій мі́рі — в якійсь невеликій частині; частково. Писалося ж це.. в деякій мірі на пораду артистам (Довж., І, 1958, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 261.