Слово "дибом" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДИ́БОМ, присл. Сторч, стійма. *0бразно. Летять, мов ластівки, човни, А хвиля зводиться горою, А береги удалині Злітають дибом над водою (Стельмах, Жито., 1954, 59).

◊ Ди́бом става́ти (ста́ти) — підніматися вгору; настовбурчуватися; Воло́сся ди́бом вста́ло (стає́ і т. ін.) — про відчуття великого жаху, страху, що охоплює кого-небудь. Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Мирний, 1,1954, 357); Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім.. у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (Довж., III, 1960, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 269.