ДИВЕРТИСМЕ́НТНИЙ, а, е. Стос. до дивертисменту. Танок тут [в балеті «Чорне золото»].. здебільшого має ілюстративний, навіть дивертисментний характер і не є продовженням основної характеристики образів (Мист., І, 1962, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 270.