ДИМОВЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч. Прилад для уловлювання диму на промислових підприємствах. Боротьбу з запиленістю зовнішнього повітря провадять способом влаштування асфальтових доріг, регулярного поливання і прибирання вулиць.., влаштування спеціальних димовловлювачів на промислових підприємствах (Метод. викл. анат.., 1955, 122); Яблуненко розповів, що пощастило прискорити ремонт витяжних труб кузні, а в паровозних стійлах власними силами удосконалили димовловлювачі (Бойч., Молодість, 1949, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 278.