ДИСТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до диста́нція.
2. Який здійснюється або діє на певній віддалі, дистанції. Сотні стаціонарних установок — підіймальних машин, ..насосів переведено на автоматичне та дистанційне управління (Рад. Укр., 10.УІ 1961, 2); Телебачення використовується для дистанційного контролю (Осн. радіотехн., 1957, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 286.