Слово "дитинець" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДИТИ́НЕЦЬ1, нця, ч. Центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, за́мок. Шаргородське городище складається з двох частин — більшої частини «кромного города», де проживало міське населення, і меншої частини «дитинця», або замка, де жив феодал (Археол., VIII, 1953, 22).

ДИТИ́НЕЦЬ2, нцю, ч., розм. Хворобливий стан у вагітних жінок і малих дітей, який супроводиться судорогами і втратою свідомості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 288.