Слово "дичка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДИ́ЧКА, и, ж. Дике, некультивоване плодове дерево. Найкращий період для окулірування — це кінець липня — середина серпня, коли кора на дичках легко відстає і живці на маточних деревах достигли (Колг. Укр., 7, 1958, 34); — Отак-то глянеш навкруги — верба, осика або якась фруктова, копійчана дичка (Довж., Зач. Десна, 1957, 255); * У порівн. Зроду не гостював Андрій, не бував на людях, ..ріс, як дичка за хатою (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 44); // Плід цієї рослини. Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш (Забашта, Вибр., 1958, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 292.