ДОБИРА́Ч, а́, ч. Той, хто добирає, сортує що-небудь. Кожна [електронно-лічильна машина] замінює трьох добирачів матеріалу (Роб. газ., 29.ІІІ 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 319.