ДОБРИ́ВЕЧІР, виг. Уживається як привітання ввечері; добрий вечір. — Ой, гиля, гиля, Гусоньки, на став!.. Добривечір, дівчино, Бо я ще не спав! (Укр.. лір. пісні, 1958, 140); — Добривечір, сусідонько! — вклонилася смиренно баба (Кач., І, 1958, 524).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 321.