Слово "добровільний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який здійснюється, діє і т. ін. з власного бажання, доброї волі, без насилля, примусу; протилежне примусовий. Ми хочемо добровільного союзу націй,такого союзу, який не допускав би ніякого насильства однієї нації над одною.. (Ленін, 30, 1951, 264); Він з бригадою комуністичної праці, з численними добровільними помічниками її впроваджує механізоване доїння (Вол., Місячне срібло, 1961, 263).

2. Який утворюється, існує на основі самодіяльності мас, завдяки підтримці громадськості. Завдання партії в дальшій роботі добровільних товариств..рішуче відмовитись від примусовості членства і пожертвувань (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 307); Добровільні народні дружини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 324.