ДОБРО́ТНО. Присл. до добро́тний. Дядько Федір бабусине замовлення виконав добротно (Ковінька, Кутя.., 1960, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 326.