ДОВА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ДОВАРИ́ТИСЯ, ва́риться, док. Закінчувати варитися; варитися до готовності чи до певного ступеня готовності. Уже доварювався жаданий борщ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 423); Зібралися [косарі] ..до багаття, на якому доварювався смачний куліш (Тют., Вир, 1964, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 329.