ДОВГОХВИЛЬОВИ́Й, а́, е́. Який має велику довжину хвиль. Довгохвильова радіація; // Здатний приймати довгі хвилі. Довгохвильовий приймач; Довгохвильова радіостанція.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 332.