ДОВЕЧЕ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, док. Закінчувати вечеряти. Коли дітей поклали спати, а самі довечерювали, Маринка з ліжка раптом покликала: — Мамо… (Кучер, Голод, 1961, 399); Карпо, довечерявши, пішов до шкапи довідатися (Мирний, III, 1954, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 333.