ДОВО́ЗИТИСЯ, иться, недок. Пас. до дово́зити.
ДОВОЗИ́ТИСЯ, ожу́ся, о́зишся, док.
1. Возячи кого-, що-небудь, зазнати неприємностей.
2. Довго возячись з ким-, чим-небудь, зазнати неприємностей.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 337.