ДО́ВШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися довшим. Зубчаста тінь від замкового муру все довшала, а далі й двір покрила (Л. Укр., І, 1951, 188); Як життя кращає, то і вік довшає (Укр.. присл.., 1955, 377).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 338.