ДО́ВІ́ДНИК, а, ч. Книжка, що містить короткі відомості з певних питань. Щоб полегшити водіння морських суден і літаків, в СРСР видаються спеціальні довідники, які містять на даний рік різні потрібні відомості про небесні світила (Астр., 1956, 41); В руках дівчина тримала довідник «По Кавказу» (Трубл., II, 1955, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 334.