ДОГ, а, ч. Порода великих короткошерстих службових собак з тупою мордою і сильними щелепами, а також собака цієї породи. За два кроки перед Володею стояв величезний рудий дог, заступаючи дорогу (Донч., III, 1956, 318).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 338.