ДО́ГАД, у, ч., рідко. Те саме, що дога́дка. В писарші аж голова лущала з догадів (Н.-Лев., IV, 1956, 133); Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (Головко, II, 1957, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 338.