ДОГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Закінчувати гладити що-небудь; гладити все, до кінця. Маруся на кінці стола догладжувала білизну (Головко, II, 1957, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 339.