ДОДЕКАФО́НІЯ, ї, ж. Формалістичний метод у музичній творчості, в основу якого покладено атональність з 12-тоновою системою композиції, що зумовлює беззмістовне хаотичне звучання. Сучасна додекафонія, електронна, конкретна музика буржуазного світу зовсім ігнорує слухача (Мист., 5, 1961, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 344.