ДОДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Розмірковуючи, обдумуючи що-небудь, робити певні висновки. З його бесіди додумувалась я, що він демократ (Коб., І, 1956, 256); Додумались вони, що із такого дива Не буде пива (Гл., Вибр., 1957, 160); Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Вишня, І, 1956, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 345.