ДОКУМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Обгрунтування чого-небудь документами (у 1 знач.). Бухгалтерам колгоспів треба звернути особливу увагу на контроль за витрачанням пального і на документацію руху пального (Колг. Укр., 5, 1958, 14); [Ромодан:] Не затягуйте з документацією, щоб до зими почати будівництво заводу (Корн., II, 1955, 335).
2. розм. Збірн. до докуме́нт 1, 2. Зосереджено вдивлявся [Шостенко] в папери. От тільки забув надіти окуляри, й надто швидко гортала ту документацію рука (Шовк., Людина.., 1962, 314).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 356.