ДОМКРА́Т, а, ч. Пересувний або переносний механізм для піднімання вантажів на невелику висоту. — Треба домкратами підіймати вагон, а потім перекинути, — сказав Василь (Бойч., Молодість, 1949, 69); Його [паровоза] багатотонне прохололе тіло підіймали стальними плечима домкратів, знімали могутні колеса (Донч., І, 1956, 434).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 364.