Слово "домовик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДОМОВИ́К, а́, ч. За забобонним уявленням слов’янських і інших народів — добрий або злий дух, що живе в домі; бог домівки і майна. В кожній сім’ ї, за віруванням слов’ян, існував свій домашній покровитель«дід домовик» (Іст. УРСР, І, 1953, 47); Шовк твоєї, Ганнусю, коси Домовик уночі розплітає (Рильський. II, 1956, 12); * У порівн. Ходить він по селу від шинку до шинку, день у день, ніч у ніч; а перед світом, як домовик, іде в свою пустку (Мирний, II, 1954, 163); — Що ти товчешся, як домовик. Цілу ніч! (Головко, 1, 1957 457).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 364.