ДОМОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОМО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. домо́вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь. А тим часом більшовики на нараді, що відбулась напівлегально в будинку профспілок, домовлялися, — що далі робити (Головко, II, 1957, 432); Не розібрала Олімпіада, про які справи домовлялися батько з сином (Шиян, Гроза.., 1956, 289); Ще звечора приїхав [сотник] з Конотопа у село, щоб.. вінчатися з панною хорунжівною Йосиповною, як учора домовилися (Кв.-Осн., II, 1956, 213); Вони домовились зустрітись завтра о сьомій годині (Вільде, Сестри.., 1958, 394).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 365.