ДООПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДООПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Опрацьовувати додатково, щоб остаточно завершити роботу. Вони [режисери і театри] повинні виявляти більше вдумливості при виборі нової п’єси, якнайуважніше вивчати, аналізувати твір, доопрацьовувати в разі потреби (Мист., 1, 1955, 4); А буває й так, що драматург переоцінює власний твір, вважає його неперевершеним, не зважає на думку творчих працівників театру і відмовляється доопрацювати п’єсу разом з театром (З глибин душі, 1959, 119); Редакція викликала Олексу, щоб доопрацював статтю (Мушк., Серце.., 1962, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 369.