ДОПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОПИСА́ТИСЯ, ишу́ся, и́шешся, док., розм.
1. Пишучи, наближатися до якої-небудь межі. Дописалась до краю, а боюся нового листка зачинати (Л. Укр., V, 1956, 47); Насилу дописалися [діти] до перерви (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 59).
2. Пишучи, домагатися чого-небудь. — Іч, зануди, пишуть! Дописалися… Експлуататори народної крові! На базарі всю торгівлю задушили (Кач., II, 1958. 31).
3. тільки недок. Пас. до допи́сувати 1, 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 371.