ДОПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Стрибаючи, досягати якого-небудь місця, добиратися до когось. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 372.