ДОПО́ВНЮВАТИСЯ, юється і ДОПОВНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ДОПО́ВНИТИСЯ, ниться, док.
1. Ставати повнішим від додавання чого-небудь. Мати-землице, потішся!.. діти з тобою зостались, лихо, і зрада, і горе, все їх зближає до тебе, а як доповниться чаша — вернуться в надра твої (Л. Укр., І, 1951, 314).
2. тільки недок. Пас. до допо́внювати і доповня́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 373.