ДОРА́ДНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до дора́дник 1. Жінка — вірна помічниця, дорадниця чоловікові (Горд., І, 1959, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 376.