ДОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. доста́влять; док., перех. Перепроваджувати на місце призначення. Вся ескадра вже стояла на внутрішньому рейді, і до берега доставляли перших червонофлотців (Кучер, Чорноморці, 1956, 8); — Ей, візьміть його, зв’яжіть, — показав староста десятникам на Гната, — треба доставити його у волость (Коцюб., І, 1955, 74); — Так що газету вам на правильну адресу мої хлопці доставили, — всміхнувся Михайло Петрович (Ів., Таємниця, 1959, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 387.