ДОСТАРЧА́ТИ, а́ю. а́єш, недок., ДОСТА́РЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Доставляти, постачати. — Я хочу, щоб жінка моя була виключно моя, щоб я їй всього достарчав.., а за це мав у ній вірну й щиру подругу (Коб., III, 1956, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 387.