ДОСТРОКО́ВИЙ, а, е. Який робиться, відбувається, здійснюється раніше встановленого строку. Особливу увагу приділяють газети показові боротьби партійних організацій за дострокове виконання семирічки (Рад. Укр., 23.ІХ 1960, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 390.