ДО́ТИ, присл.
1. До тих пір, до того часу. Вони танцювали доти, доки зовсім потомились (Н.-Лев., II, 1956, 33); З перемогою в нашій країні Великої Жовтневої соціалістичної революції покладено початок новим, доти не знаним в історії людства умовам суспільно-економічного життя трудящих мас (Рильський, III, 1956, 144).
2. розм. До того місця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 393.