ДРАБИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до драби́нка. До тину між деревами драбину я припну. Угору по драбиночці аж вісім раз ступну (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 59); Їхав чумак із Криму додому, На драбиночку схилився, На драбиночку схилився, гей! Дуже, дуже зажурився (Укр.. лір. пісні, 1958, 535).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 403.