ДРАПІ́ЖНІСТЬ, ДРЯПІ́ЖНІСТЬ, ності, ж., розм. Те саме, що драпі́жка, дряпі́жка 1. [Панса:] Паннонія в огні, і схід, і захід, полудне й північ бурею грозять, а в нас — безлюддя, нелад і драпіжність (Л. Укр., II, 1951, 459).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 408.