ДРЕДНО́УТ, а, ч. Великий швидкохідний броненосець з могутньою артилерією, попередник сучасного лінійного корабля. На Великому рейді в дві лінії вишикувалися судна «союзної» ескадри: громаддя міноносців, крейсерів, дредноутів (Смолич, V, 1959, 472); * Образно. Тут [біля Харкова] ворог був спинений, і далі цього розкішного зеленого острівця, далі цього гордовитого дредноута з високими тополями-трубами він так і не просунувся ні на крок (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 410.