ДРОБ, у, ч., збірн. Те саме, що дріб 2. В цей час почувся барабанний дроб, а слідом військова команда (Панч, III, 1956, 216); Під звуки горнів, дроб барабанів, з розгорнутими прапорами в зал входять представники юного покоління будівників комунізму (Рад. Укр., 18.1 1959. 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 419.