Слово "дружитися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДРУЖИ́ТИСЯ, дружу́ся, дру́жишся, недок., розм.

1. з ким. Те саме, що дружити 1. Андрій не дуже якось з ним дружився (Фр., VIII, 1952, 235); Він на диво сам зрозумів, що для царгородян він тільки варвар, якого вважають за ловецького собаку та з яким ніхто не дружиться (Оп., Іду.., 1958, 259).

2. з ким і без додатка. Те саме, що одру́жуватися. Не хотів [Гриць] ані дружитись, ані дома житичумакував (Вовчок, І, 1955, 40); Данько з Тоською дружилисявперше в історії Печорська..без церкви і попа, на віру, алезаконно (Смолич, Мир.., 1958, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 424.