ДРУ́ЗКИ, зок, мн., розм. Те саме, що дрі́зки. Проснувся [Іван-Мужичий син] — палка летить назад… Він підставив мізинний палець — вона у друзки розсипалась (Укр.. казки, легенди.., 1957, 190); Вагонне скло розтрощено, під ногами скрегочуть скляні.. друзки (Гончар, II, 1959, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 425.