Слово "друкар" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДРУКА́Р, я́, ч. Фахівець друкарської справи, поліграфічного виробництва. Він [Вахтанг VI] перший завів у Тбілісі друкарню [1709 р.], запросивши друкаря Михайла Степанова (Видатні вітч. географи.., 1954, 24); // Той, хто працює в друкарні. За два місяці від дня Лютневої революції перестрайкували вже і металісти на великих заводах.., і друкарі всіх міських друкарень (Смолич, Мир.., 1958, 50); Писатиму [переклади] на перестанках, а то для друкарів отаке тремтяче писання, певне, не дуже приємне (Л. Укр., V, 1956, 412); // спец. Той, хто працює в друкарському цеху. Він виконує обов’язки складача і друкаря.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 426.