ДРЯПОНУ́ТИ1, ну́, не́ш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до дряпну́ти1. Ведмідь як дряпоне його (Сл. Гр.).
ДРЯПОНУ́ТИ2 див. драпону́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 428.