ДРЯХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Робитися дряхлим. Від склерозу судин людина дряхліє, передчасно старіє (Наука.., 7, 1957, 27); Хотів [Коропов] спитати, як йому живеться без Любки, але глянув на його заросле обличчя і зрозумів: опускається, дряхліє Гопченко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 428.