ДРІБНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати, робитися дрібним, зменшуючи свою величину, розмір, об’єм. Вітер розкришував хмару, вона кололася, дрібніла, мов крижина на синій воді (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 7).
2. перен. Втрачати основну сутність, важливість, значення. Відірваний від соціал-демократії, робітничий рух дрібніє і неминуче впадає в буржуазність.. (Ленін, 4, 1948, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 415.