ДУБИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме,що дубня́к. Підрозділи вийшли кожний з своєї ділянки — з молодого сосняка, з кленового гайка,.. з дубиння на південному схилі логовини (Смолич, V, 1959, 654).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 429.