Слово "дуель" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ДУЕ́ЛЬ, і, ж.

1. Поєдинок із застосуванням зброї між двома противниками за викликом одного з них. Німецький франт у напіввійськовому, спортивного крою костюмі.. йде вулицею. Обличчяв шрамах від студентських дуелей (Ю. Янов., IV, 1959, 212); // Обмін пострілами між двома ворожими сторонами; перестрілка. Два місяці між берегами Гриміла гарматна дуель (Нагн., Вибр., 1950, 237); Артилерійські дуелі й вогневі нальоти капітан не вважав за справжній бій (Кучер, Чорноморці, 1956, 122).

2. перен. Змагання, боротьба двох осіб. Мічурін подивився на Терентія вкрай сповненим люті поглядом.. Це була непередавана мовчазна дуель двох трудівників, що глибоко люблять один одного (Довж., І, 1958, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 432.