ДУШЕНИ́НА, и, ж. М’ясо, приготовлене обжарюванням та тривалим тушкуванням. Серед страв із складною комбінованою тепловою обробкою слід відзначити крученики, завиванці, душенину з нирками та ін. (Укр. страви, 1957, 131); Там парували й шкварчали січеники та крученики, і душенина.., і галушки з телячої печінки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 189); * У порівн. Груші побились, потовклись та напустили такого соку, що лист твій та.. книжки як душенина упріли в тому сокові (Коцюб., III, 1956, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 447.