ДУ́ШЕНЬКА, и, ж. Пестл. до душа́ 1-3, 5. Козачка поладила й погодила усе так, як бажалося її душеньці, як жадалося її сердечку (Вовчок, 1,1955, 322); Вона.. знала, наприклад, що коли падає з неба зірка, то це закотилась чиясь душенька на землі (Донч., III, 1956, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 447.