ДУШОВИ́Й1, а́, е́, заст. Який припадає в середньому на душу населення.
ДУШОВИ́Й2, а́, е́. Прикм. до душ. Душова кімната містилася тут же, в готелі (Минко, Вибр,, 1952, 160); // у знач. ім. душова́, во́ї, ж. Приміщення, в якому встановлено душ. Коли у душовій, співаючи і жартуючи, викупувались та переодягались дівчата, тітка Настя, злігши грудьми на вікно, милувалась найбільше Поліною (Хор., Місто.., 1962, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 449.